Принцівські острови (Кизиладалар; тур. Kızıl Adalar — «червоні острови», Prens Adaları — «Принцівські острови» іноді просто Adalar «острови»; грец. Πριγκηπόννησα, Prigkeponnesa; дав.-гр. Πριγκήπων νήσοι, Prinkēpōn nēsoi) - невеликі острови неподалік від Стамбула, розташовані в Мармуровому морі.
Adalar
Історія і назва.
Ще в століття Візантійської імперії невеликі острови неподалік від столиці стали місцем заслання для небажаних синів імператорів чи їх родичів. Після здобуття Константинополя османами острови використовувались за тим же призначенням. Це і надало їм сучасну назву.
В 19 столітті острови стають місцями відпочинку для багатіїв і ділків Стамбула, мимоволі втягнутих в капіталістичні відносини з країнами Західної Європи. На островах виникають дачі і невеликі поселення в стилістиці еклектики. В кінці 19 століття, коли ознаки розпаду Османської імперії набули загрозливих масштабів, султан і уряд спроміглися розпочати в державі реформи. Особливо помітними зрушення були в будівництві, в створенні залізниць і спробах наблизити побут султана монарха і його родини до західноєвропейських стадартів 19 століття.
Так виникає залізниця, що пов'язує Туреччину зі священними містами Меккою і Медіною, низка залізничних вокзалів, що полегшує шлях мусульманам - паломникам. Серед проектів - і Східний експрес, і палац Долмабахче, створений в стилі еклектика. Велетенську люстру з богемського скла в подарунок і для оздоби Долмабахче привезли від королеви Британської імперії - Вікторії. Саме в палаці Долмабахче засідав уряд, що розпочав досить обмежені реформи.
Будівля залізниці.
Вхідна брама палацу Долмабахче
Серед новітніх на той час споруд - і велетенська дерев'яна споруда для обслуговування закордонних багатіїв на острові Буйюкада в Мармуровому морі, де були великий готель, театр, казино, ресторани тощо. З побудовою споруди поспішали, тому скористались легким в обробці деревом, яке дозволило дешево і швидко упоратись з новим закладом ( проект архітектора Alexandre Vallaury 1850 - 1921 ). Загальна площа споруди - двадцять тисяч (20.000) метрів квадратних, навколо - сосновий ліс. Заклад був готовий запрацювати на повну потужність, коли в перешкоді стала заборона з боку султана Абдул Гамида II. Порожню споруду виставили на продаж. Її придбала дружина відомого грецького банкіра і багатія (православна за віросповіданням ) і передала в майно Константинопольського Патріарха. Канцелярія Патріарха використала велетенську споруду в якості притулка для дітей. В роки успішної діяльності дитячого притулку тут мешкало і виховувалось до однієї тисячі дітлахів. Споруда слугувала дитячим притулком до 1964 року.
Будівля колишнього дитячого притулку
Принцівські острови пов'язані з історичними особами і надалі. На острові Буйюкада
в 1929 - 1933 роках мешкав Троцький Лев Давидович перед Мексикою, коли його вислав за кордон як політичного противника - Сталін.
На Принцевих островах мешкав турецький письменник Саіт Фаік Абасияник ( 1906-1954).
Саіт Фаік Абасияник
Перелік островів.
1. Буйюкада (тур. Büyükada — «великий острів») або Принкипос (грец. Πρίγκηπος, Prinkipos — «принц»), загальна площа 5,36 км². Найбільший за площею серед Принцевих островів.
2. Хейбеліада (тур. Heybeliada — «острів з сумкою») або Халкі (грец. Χάλκη, Halki), загальна площа 2,4 км²
3. Бургазада (тур. Burgazada) або Антігони (грец. Αντιγόνη, Antigoni), загальна площа 1,5 км²
4. Киналиада (тур. Kınalıada — «остров з хною») або Проти (грец. Πρώτη, Proti — «перший», має таку назву через найближче розташування до Стамбулу) , загальна площа 1,3 км²
5. Седефадаси (тур. Sedefadası — «перламутровий остроі») або Теревинтос (грец. Τερέβινθος, Terebinthos), загальна площа 0,157 км²
6. Яссиада (тур. Yassıada — «плаский острів») або Плати (грец. Πλάτη, Plati), загальна площа 0,05 км²
7. Сивриада (тур. Sivriada — «гострокінечний острів») або Оксейя (грец. Οξειά, Okseia), загальна площа 0,05 км²
8. Кашикадаси (тур. Kaşıkadası — «острів-ложка», форма острову назадує силуетом ложку, або Пита (грец. Πίτα, Pita), загальна площа 0.006 км²
9. Тавшанадаси (тур. Tavşanadası — «заячій острів») або Неандрос (грец. Νέανδρος, Neandros), загальна площа 0,004 км².
Влітку Принцеви острови пов'язують зі Стамбулом пароми, що належать муніціпалітету столиці. На островах відсутні автівки, мешканці пересуваються пішки,велосипедами чи кіньми.
Острів Киналиада.
Острів офіційно відноситься до Стамбульському району Адалар. Kinaliada (грец. Proti і Akoni) є одним з Принцевих островів в Мармуровому морі поблизу Стамбула і є найближчим островом від Стамбула. Відстань до порту 6,5 км. Відстань до анатолійської частині Стамбула 3,5 км. Грунт має червонуватий колір від заліза і міді, які добували тут, острів отримав свою назву як "Kinaliada" що означає "Хна Остров". Це один з найменш заліснених Принцевих островів. Kınali острів має майже 1,5 км. в довжину і 1,1 км. завширшки. Це четвертий за величиною з Принцевих островів в Мармуровому морі. Є три великих пагорба на острові. Cinar Hill, розташований на західній частині острова, Teşvikiye Hill (115 метрів), розташована поряд з Çinar Hill, і Христо Пік (93 м), на вершині якої знаходиться монастир Преораження Господнього.
План о. Киналиада
У візантійський період, острів найбільш часто використовували як місце заслання. Найбільш помітні вигнанці: Ірина (бл. 752-803) - візантійська імператриця; Михайло I Рангаве (бл. 770-844) - візантійський імператор; Роман I Лакапин (870-948) - візантійський імператор; його сини Стефан і Костянтин; Феофано (грец. Θεοφανώ, X століття) - візантійська імператриця; Роман IV Діоген колишній імператор в 1071.
Капітель колони візантійського часу перед входом
до монастиря Преображення Господнього.До острова можна добратися поромами, що відходять від Кабаташ на європейській стороні міста або від пристані Кадикьой (азійська частина Стамбулу). Подорож займає близько 25 хвилин на катері і 40 хвилин на регулярному поромі.
Монастир Преображення.
Монастир Преображення був Побудований в 803 році, це було не тільки місце чернечого подвигу, але й установа для здобуття релігійної освіти. В 11 столітті монастир був місцем вигнання засліпленого візантійського імператора Романа IV Діогена, після битви біля вірменського міста Манцикерта (1071 рік). Більш докладно про імператора та битву при Манцикерті.
Монастирська церква розташована у внутрішньому дворі. Споруди монастиря Преображення, на початку 20 століття, використовувались у якості притулку для дівчаток.
Зараз на території монастиря знаходиться дитячий табір. Територія навколо табору обнесена залізобетонним парканом та колючим дротом. Сторонні на територію табору не допускаються.
Служба Божа правиться, за словами мешканців табору, на свята та що п'ятниці.
Вид на монастир з Teşvikiye Hill
Перехрестя перед монастирем
Монастир Преображення. Келії.
Територія монастиря
Ділянка монастирського цвинтаря
Вхід до монастиря
Одинокий намет перед монастирем
Територія за будівлями монастиря обнесена
парканом з колючим дротомГрецька православна церква Діви Марії (1869 р.)
Острів Бургазада
Острів Бургаз (Бургазада, тур. Burgazada або, коротко, Burgaz) або Антігона (грец. Αντιγόνη, Antigoni). Острів, третій за величиною серед Принцевих островів в Мармуровому морі біля Стамбула. Населення близько 1500 чоловік.
Офіційно відноситься до Стамбульському району Адалар. Являє собою пагорб, що має 2 км в поперечнику. Площа 1,5 км ². На острові немає автомобільного доріг, тому єдиним транспортом залишається гужовий. Дістатися до острова можна на поромі з Стамбула. Єдиною горою є пік Христа, його висота 170 метрів.
Деметрій I Полиоркет Діадох Олександра Македонського побудував тут форт і назвав острів Антігона на честь свого батька Антігона I, полководця Олександра Македонського. Однак зараз він відомий як Бургазада або, коротко, Бургаз (по-турецьки «форт»).
На острові знаходиться церква Айя Яні побудована в 876 році. Вона неодноразово руйнувалася, нинішній вигляд має після реставрації 1896. Також тут знаходяться монастир Христа, госпіталь святого Георгія, святе джерело Аязма. Бургазскій санаторій є одним з перших санаторіїв Стамбула, побудований в 1928 році. Єдина мечеть побудована в ознаменування 500-річчя з дня взяття турками Константинополя в 1453 році.
На Бургаз жив знаменитий турецький письменник і поет Саит Фаїк Абасияник, який описував остов у своїх оповіданнях і віршах. Нині в його будинку розташовується музей. В улюбленому ресторані письменника в Калпазанкайя знаходиться його статуя зі склянкою раки, який кожен день наповнює господар закладу. На честь письменника названо площу перед портом. Перший приватний зоопарк Стамбула з'явився на о. Бургаз.
Острів Бургазада
План о. Бургазада
https://ru.wikipedia.org/
http://uk.wikipedia.org/Photo by Maksym Strykhar ©
Матеріал в розробці. Далі буде :)
